120 тисяч bitcoin були перехоплені? Глибокий аналіз регуляторних труднощів у справі "Принц Груп"

Оригінальна назва: 《Детальний розбір кейсу｜120 тисяч біткоїнів перехоплено? Web3-юрист глибоко аналізує регуляторні труднощі у справі "Prince Group"》

Джерело: Crypto Salad

Вступ

У той час, коли глобальне регулювання криптоактивів поступово посилюється, "ланцюгове переслідування", що охопило Камбоджу, США та Великобританію, привернуло увагу всіх. У жовтні 2025 року Міністерство фінансів США разом із Міністерством юстиції здійснили найбільшу в історії операцію з правозастосування у сфері криптофінансів проти Prince Group з Камбоджі, заморозивши до 120 тисяч біткоїнів.

(Зображення взято з американського каналу CNBC)

Ця справа сколихнула не лише блокчейн-індустрію, а й поставила під сумнів наше традиційне розуміння "фінансового суверенітету": коли цифрові активи перетинають кордони та анонімно переміщуються, як суверенні держави можуть технічно відстежувати, юридично карати та ефективно повертати контроль? Коли США можуть розширювати свої правозастосовчі можливості через фінансову мережу, як нам побудувати власну систему розшуку та судового розгляду цифрових активів?

У цій статті ми детально проаналізуємо справу "Prince Group" з чотирьох аспектів: перебіг справи, юридичні підстави, технічні вразливості та регуляторні висновки, а також спробуємо відповісти на дедалі актуальніше питання — хто насправді володіє суверенітетом правозастосування у цифрову фінансову епоху?

1. Перебіг справи

Спершу спробуємо максимально відтворити обставини справи Prince Group, щоб проаналізувати її значення.

У жовтні 2025 року Міністерство фінансів США (OFAC) розпочало одну з найбільших в історії судових операцій проти "Prince Group Transnational Criminal Organization", наклавши санкції на 146 членів. Згодом Міністерство юстиції США (DOJ) оприлюднило обвинувачення: Чен Чжи звинувачується в організації та управлінні криптоінвестиційними шахрайствами типу "pig butchering" на основі примусової праці, а також у змові щодо шахрайства з використанням телекомунікацій та відмивання грошей. Неочікувано, Міністерство юстиції заявило про арешт понад 127 тисяч біткоїнів.

(Зображення взято з сайту Міністерства юстиції США)

Як саме ці біткоїни були викрадені? Насправді все досить просто: згідно з обвинувальним актом, Чен Чжи керував Prince Group, яка здійснювала масштабні онлайн-інвестиційні шахрайства, заманюючи жертв інвестувати долари чи криптовалюту, показуючи на платформі зростання балансу чи прибутку, але насправді кошти вже були переведені та сконцентровані у гаманцях під контролем Чен Чжи. Одночасно Prince Group інвестувала або орендувала реальні майнінгові компанії, такі як LuBian Mining, і купувала обчислювальні потужності на відкритому ринку, створюючи видимість "легального" походження біткоїнів через майнінг.

Щодо такого масштабного криптовалютного шахрайства, є інформація, що Китай ще п’ять років тому створив у Пекіні спеціальну групу для розслідування цієї справи, але через давність подій офіційної інформації чи новин знайти не вдалося — лише перекази різних ЗМІ, тому важко судити про достовірність. Але як США та Великобританія змогли так швидко контролювати таку велику кількість біткоїнів і розширити свої правозастосовчі можливості аж до далекої Камбоджі?

1. Джерело юрисдикції США

В обвинувальному акті чітко зазначено, що шахрайська мережа Prince Group охоплювала жертв по всьому світу, включаючи США, а одна з локальних мереж діяла у районі Бруклін, Нью-Йорк. Жертви переказували кошти на рахунки підставних компаній у Брукліні та Квінсі, а потім через міжнародні перекази чи криптовалюту гроші поверталися до Prince Group та Чен Чжи. Тобто, частина рахунків була відкритою у фінансових установах США і проходила через їхню клірингову систему. Згідно з Конституцією США, якщо будь-яка частина злочину відбувається або має наслідки у США, встановлюється територіальна юрисдикція. Обвинувальний акт також прямо вказує, що через дії та наслідки у цьому регіоні справу розглядає суд Східного округу Нью-Йорка.

(Зображення взято з оригіналу обвинувального акту)

2. Чому вдалося ефективно виконати?

У кримінальному аспекті судові органи США, згідно з "Законом про конфіскацію кримінальних активів" (18 U.S.C. §§ 981, 982), видали ордер на арешт 127 271 біткоїна та іншого майна, контрольованого Чен Чжи. У фінансовому аспекті Міністерство фінансів США, згідно зі статтею 311 "Patriot Act" (31 U.S.C. § 5318A), визнало Prince Group та пов’язану фінансову мережу "основним об’єктом відмивання грошей" (Primary Money Laundering Concern), отримавши право негайно заморожувати рахунки та транзакції, пов’язані з фінансовою системою США. Додатково, згідно з "Global Magnitsky Human Rights Accountability Act" (22 U.S.C. § 2656), щодо іноземних осіб, які серйозно порушують права людини або причетні до великої корупції, можна застосовувати глобальне заморожування активів та заборону на транзакції.

У поєднанні з правилом 41 "Кримінально-процесуального кодексу" та механізмом міжнародної правової допомоги (MLAT), США змогли ефективно виконати арешт, розшук і розпорядження активами через блокчейн-кастодіальні вузли, біржі та багатосторонню співпрацю.

3. Підозри щодо технічних вразливостей

Чому США змогли так легко заморозити біткоїни? Окрім потужної команди з аналізу блокчейну, Crypto Salad також дізнався цікаву версію від відомої компанії з блокчейн-форензіки та комплаєнсу Elliptic Blog, якою варто поділитися:

Наприкінці 2020 року у майнінгової компанії LuBian Mining (так, саме тієї, що згадувалася раніше) стався серйозний інцидент безпеки. Коротко кажучи, алгоритм генерації приватних ключів для біткоїн-гаманця мав вразливість у генераторі випадкових чисел (так званий "Milk Sad"), що дозволило зловмисникам зламати приватні ключі та вивести всі біткоїни з пулу — за повідомленнями, це якраз 127 тисяч монет. До червня-липня 2024 року ці біткоїни знову проявили активність, а нові гаманці перетиналися або об’єднувалися з гаманцями Prince Group та Чен Чжи. Зрештою, у 2025 році Міністерство юстиції США офіційно заарештувало ці активи.

Без сумніву, значна частина з 120 тисяч заморожених біткоїнів Prince Group походить із коштів китайської спільноти. Однак у нинішніх юридичних і технічних умовах ми майже не можемо повернути свої інтереси. Незалежно від того, чи розпочала держава розслідування або дії, справа "Prince Group" є серйозним попередженням: у цифрову фінансову епоху фінансовий суверенітет полягає не лише у випуску валюти, а й у ефективному здійсненні правозастосування. Коли міжнародний злочин розкрито, ми повинні мати чіткі юридичні підстави, зрілу технічну систему та рішучі правозастосовчі можливості, щоб дійсно захистити та повернути активи, які нам належать.

2. Висновок

Справа "Prince Group" не перша і не остання подібна справа. Вона глибоко нагадує нам, що початкові регуляторні політики, досягаючи поставлених цілей, можуть водночас позбавити нас частини майбутньої ініціативи у новому раунді глобальної фінансової боротьби.

Зіткнувшись із неминучою тенденцією цифрових активів, ми повинні знайти новий баланс між "жорстким контролем ризиків" і "збереженням суверенітету". Створення незалежної та контрольованої системи судового розгляду цифрових активів, що гарантує повагу до нашого законодавства та розширює правозастосування у цифровий простір, є нагальним питанням. Лише так ми зможемо у майбутньому дійсно "законно повертати активи" — чи то шляхом конфіскації для поповнення державного бюджету, чи пропорційного відшкодування потерпілим, завершуючи повний цикл правозастосування та реально захищаючи майнову безпеку громадян.

Ця стаття є авторською і не відображає точку зору BlockBeats.